У Василівці вже три місяці триває проєкт довгострокового волонтерства від ГО «Будуємо Україну Разом» за підтримки програми U-LEAD з Європою. Олександра стала його учасницею, переїхала в громаду та працює тут з молоддю. Її завданням є допомогти молоді розширити сприйняття світу, освоїти нові навички чи поглибити свої знання.

Довгострокова волонтерка захотіла показати молоді Європу та можливості, які в них є зараз (наприклад, грантові чи освітні), тому спільно із активістом із Латвії Сергієм організували поїздку молоді в Балтію.

Відібрали в подорож тих школярів/-ок, які були проактивними весь цей рік в навчанні і в молодіжному секторі. Проживання та харчування в Латвії їм забезпечили партнери, а ось дорогу учасники та учасниці покривали самостійно — допомагали батьки чи відкладали кишенькові гроші.

Олександра разом із молоддю із Василівки відвідали міста Ригу, Лієпая, Кулдігу,  побували на старовинному закинутому форті, страусиній фермі, піщаних печерах та побачили сотні різних музейних експонатів.

^{Фото із мандрівки в Латвію}

Одним із учасників поїздки став Даніїл Гажев, 15-тирічний спортсмен та активіст. Завдяки цій мандрівці він вперше в житті побував за кордоном та у західній Україні. За словами хлопця його дуже вразила Рига та Кулдігу. Він ділиться своїми враженнями від Латвії:

«Мені хотілося побачити як живуть інші народи. Як така маленька країна змогла стати успішною, при тому не втративши свою ідентичність. По всій Латвії наші українські прапори. Дуже приємно було відчувати таку підтримку. Коли ми ходили у вишиванках, нам прямо на вулиці кричали «Слава Україні» і ми з гордістю відповідали «Героям слава». Не дивлячись на те, що Латвія була 50 років у СРСР, молоде покоління взагалі не розуміє російську мову. Розуміють її тільки люди, які ще жили у Союзі.

Мене приємно здивувало те, як ці люди ставляться до росії та росіян. Вони називають Радянський Союз окупацією, ненавидять його і готові у будь-який момент боротися за свою свободу. Це дуже круто!

Саме люди, їх менталітет, та відношення до життя і своєї країни мене здивувало найбільше. Цю мандрівку я запам'ятаю на все життя, ці міста, цю природу, цих людей та їхній менталітет я буду згадувати з найкращими спогадами»

Не тільки для Даніїла ця поїздка була першою закордонною. Для більшості школярів склалось саме так.

Олександра ділиться:

«Мені важко усвідомити, що я організовувала поїздку 10 людей в Європу з поселенням, купівлею квитків, з організацією програми, з харчуванням. Це потужно і ми з Сергієм пишаємось, що змогли втілити таке.

Я не спостерігала якихось кардинальних змін в молоді. Однак помітила, наскільки в них відкрились очі на Європу. Вони зрозуміли, що шлях відвідувати інші країни не такий складний, як може здаватись.

Молодь Василівки, як і в цій поїздці, так і в принципі в проєкті довгострокового волонтерства, мене захоплює. Це люди, які наче батарейки підзаряджають. Коли думаю, що все, що я роблю немає сенсу, війна в країні. Потім дивлюсь на них і бачу, як вони всупереч всьому самі заробляють гроші, щоб поїхати кудись, самі хочуть більшого, розуміють, наскільки важлива українізація і взагалі Україна в цілому. І ти такий трохи захоплюєшся ними і вже ручки піднімаються: так давайте ще! Якось так заряджаюсь від них»

Ніякі відео чи книги не зможуть замінити особисто прожитий новий досвід в іншому середовищі. Подорожі допомагають відкрити нові горизонти (як в прямому, так і в переносному сенсі), побачити як живуть люди в іншому куточку планети, руйнувати стереотипи про них. Олександра використала цей інструмент у своїй діяльності як ДВ-волонтерки і в підсумку отримала позитивні зміни в молоді.