

Коли охоплює втома, хочеться отримати ковток свіжого повітря. Саме ним може стати волонтерство із БУР! Це можливість змінити середовище, вид діяльності і потрапити в маленьку спільноту людей, натхненним життям. Участь у волонтерських БУР-таборах — твоя можливість перезавантажитись і при цьому бути корисним для країни.


Для мене БУР – це про спільноту. Так вийшло, що я довго навчався онлайн, ще з часів ковіду. Потім вступив в університет у Києві, та втратив свою стару Полтавську тусовку. Бракувало спілкування, спільноти. Вже в Києві від УАЛівців дізнався про БУР. Пам'ятаю, мені тоді сказав друг: "Не був на БУРі – життя не бачив". Перше моє знайомство з БУРом відбулося на БУРчику, там я зустрів чудових людей, активних, не байдужих. Вони ж мене "затягували" далі на табір. В лютому почалася війна, я став волонтерити активніше. І коли на роботі мав відпустку, поїхав в Дрогобич на табір.


Найкрутіше, ким можна бути на таборі – це кемпом/кемпинею. Ніким би більше і не хотіла бути. У них стільки простору для втілення їхніх ідей, а я дуже люблю такі штуки.