Олена Лупова познайомилася з БУРом у 2019-му на таборі в Дрогобичі. Відтоді багато чого змінилося – утворився БУР осередок у Харкові, який Олена разом з командою розвиває й досі, а віднедавна вона долучилася до команди нашої Українській освітній платформі. Поговорили про любов до Харкова, співпрацю з осередком на відстані і плани після війни.

“БУР табір в Дрогобичі – це мій перший досвід поїздки на Захід України. Мені тоді дуже пощастило налагодити контакти з класними людьми. Пощастило, що цією поїздкою нічого не завершилося і я почала включатися в різні БУРні “двіжухи”.”

Дрогобич запам’ятався Олені людьми і холодними умовами. Це був початок травня, у приміщенні не було опалення і весь час ішли дощі. У волонтерів було 2 кімнати, але вони збиралися в одній, щоб було тепліше – в холодних умовах утворювався теплий контакт між людьми.

До 24-го лютого в Олени було дуже насичене життя. У грудні вона переїхала у власну квартиру, подаровану батьками. Весь рік робила ремонт – обирала шпалери, колір стін, меблі. Планувала облаштовувати свою домівку в районі ХТЗ (житловий масив, розташований в Індустріальному районі Харкова). Олена захоплюється цим районом міста – планувала реалізувати фотопроєкт і створювати листівки для популяризації і руйнування стереотипів про ХТЗ.

У мене ніколи не було свого ліжка. Весь час спала на якихось диванах. А тут замовила ліжко. Дерев'яне, як мріяла, з класним матрацом. Воно мало приїхати в кінці лютого.

Ледь не в переддень повномасштабного вторгнення Олена з командою БУР осередку в Харкові зібрали на краудфандингу необхідну суму на інструменти для організації БУРчиків і для розробки стікерпаків від осередку. Надрукували, та не встигли роздати доброчинцям.

Цікаво тепер згадувати, як ми створювали ці стікерпаки – зібралися разом, накидували ідеї, а потім думали, як скомпонувати. І нам все вдалося. Тепер розповсюджую їх у Львові.

Про переїзд до Львова і діяльність осередку БУР Харків.

Ми не маємо фізичної змоги зустрітись, та, попри це, залишаємося організованими і зарядженими. Якщо в таблиці запитів бачиш: "зроблено, зроблено, зроблено", то це підіймає дух і люди готові опрацьовувати ще більше запитів. Постійно шукаємо можливості, щоб робити ще більше.

Евакуюватися з Харкова було непросто – тоді зі Львова відправили два буси для евакуації, які зламалися по дорозі. Пошук майстрів зайняв час, але зрештою ці буси допомагали відвозити людей до вокзалу та інших міст евакуації, бо не всі мали змогу дістатися до Харкова. Зрештою, Олена приїхала до Львова і почала працювати в Українській освітній платформі – працює в напрямку евакуації людей з різних міст і водночас дистанційно співпрацює з БУР осередком в Харкові для адресної доставки гуманітарної і медичної допомоги людям, які цього потребують (в пріоритеті – спільнота БУРу та осередку зокрема: волонтери часто звертаються за допомогою для своїх бабусь, дідусів та інших людей, які залишилися в місті). Команда осередку намагається знаходити потрібні медикаменти – доставляють з Дніпра в Харків, а далі адресно поширюють серед людей – задіяна вся команда, хоч географічно зараз не всі в місті.

“Зараз мені дуже допомагає досвід роботи з волонтерами, який я отримала в БУР осередку. Коли ми тільки починали діяльність, треба було мати не одну певну навичку, а бути зосередженими, стресостійкими, розуміти, що неможливо допомогти всім, тому важливо обрати один напрямок діяльності. Якщо мені дуже болить за Харків і людей, які там лишились, то я докладаю всіх зусиль, щоб їм допомогти, застосовуючи навички набуті в осередку”. 

після війни я …

Приїду в Харків, повернусь додому і обійму друзів, які залишилися в Харкові. Вже запланувала кілька зустрічей у наших улюблених закладах. Хотіла б сходити на концерт Олега Каданова, який зараз багато волонтерить. А ще я ніколи не любила готувати, а зараз хочеться якісь прості побутові речі поробити вдома і бачитися з друзями.

Авторка: Олександра Теслюк
Редакторка: Марія Шененко
Інтерв'юерка: Христина Дубницька
Транскрибаторка: Ксенія Янко